Параноя

Параноїдальні думки

Параноя – складний психічний розлад, що супроводжується комплексом патологічних проявів, серед яких основне місце займає постійна тривожність, параноїдальні думки та маячні ідеї. Параноїк може виявляти підвищену підозрілість, бачити погрози там, де їх немає та постійно побоюватися за свою безпеку: у будь-який час та в будь-якому місці. При цьому зберігається адекватне сприйняття навколишнього світу та логічність мислення у тих сферах, які не стосуються параноїдальних об’єктів.

У цій статті ми розглянемо питання про те, що таке параноя, якими симптомами супроводжується, причини та стадії її розвитку, а також чим вона небезпечна при прогресуванні та які методи діагностики/лікування бувають.

Зміст

Симптоми параної – як поводиться параноїк

Psychiatrist
Ірина Вікторівна Кручковська

Лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт

Ранні симптоми параної виявляються у випадках, коли те, що відбувається навколо хворого, якимось чином відноситься до сформованої маячної ідеї. В інших випадках, людина може поводитися абсолютно адекватно, не викликаючи будь-яких підозр у близьких і оточуючих. Саме тому, понад 90% звернень від рідних параноїка відбуваються лише на пізніх стадіях розвитку психічного порушення, коли параноїдальні думки стають дуже вираженими, де хворий може нести пряму фізичну загрозу собі та оточуючим.

Розвиток параної завжди починається з появи надцінних ідей, які так чи інакше пов’язані з певними подіями або обставинами, що відбуваються в житті людини. Посилення та ослаблення параноїдальних симптомів часто пов’язане з коливаннями гормонального фону при: клімаксі, вагітності, у пубертатний період, після хірургічних операцій, прийому гормональних препаратів тощо.

Основні симптоми, що робить параноїк:

  • Підвищена підозрілість – хворий відчуває глибоку та всепоглинаючу підозрілість до оточуючих. Його переповнюють параноїдальні думки, марення, з’являються постійні сумніви у чесності та щирості об’єкта підозри;
  • Почуття переслідування – формується стійке переконання, що за хворим уважно стежать чи намагаються контролювати його життя. Параноїк постійно оглядається, вважає, що телефон прослуховують тощо;
  • Ізоляція від суспільства – хворий часто уникає контактів та обмежує спілкування з оточуючими. Може різко припинити зв’язок із близькими, друзями, родичами та навіть членами сім’ї;
  • Параноїдальні думки – людину переслідують нав’язливі думки, присутні постійні роздуми про уявні загрози, які часто заважають нормальному життю та роботі;
  • Маячні ідеї – у хворого з’являється марення, він стає переконаний, що його життя та благополуччя перебувають під загрозою (без об’єктивних причин).

Іншими важливими симптомами параної є: заперечення заслуженої критики (сприймається як атака на особистість), агресивна поведінка (спалахи гніву та агресії з незначних приводів), перманентне занепокоєння і тривожність, зміни у сприйнятті реальності, почуття переваги над оточенням.

З огляду на певну схожість симптоматики деякі люди вважають, що параноя – це шизофренія. Але це зовсім різні порушення психіки, що вимагають різного підходу у діагностиці та лікуванні.

Причини параної

Розвиток параної тісно пов’язаний з особистістю та характером людини, особливостями її мислення та інтерпретацією різних подій, а також порушенням обмінних процесів у головному мозку. При появі наступних факторів, у людини може розвинутися параною:

  • Генетична схильність – наявність випадків психічних розладів у сімейній історії, особливо якщо дана проблема спостерігалася у батьків;
  • Біологічні причини – дисбаланс нейротрансмітерів у головному мозку (дофамін, серотонін), структурні зміни мозку, що впливають на сприйняття та обробку інформації, гормональні зміни;
  • Психологічні фактори – тривалі стреси та психоемоційні навантаження, гострі травматичні події (втрата близьких, війна, розлучення, втрата роботи тощо);
  • Соціальні фактори – соціальна ізоляція, самотність, негативні міжособистісні стосунки, сімейні чи робочі конфлікти, низький соціальний статус та ін;
  • Вживання психоактивних речовин – алкоголізм, токсикоманія та наркоманія є найпотужнішим каталізатором, здатним призводити до швидкого розвитку параної із суїцидальними думками, а також найтяжчими наслідками;
  • Психічні розлади – біполярні розлади, шизофренія, обсесивно-компульсивні розлади (ОКР), депресивні та тривожні розлади.

Визначити точну причину розвитку параної у конкретного пацієнта можуть лише лікарі психіатричної клініки «МЕДЛЮКС» у Києві після комплексної діагностики.

Параноя та психічні захворювання

Зворотний дзвінок

    У психіатричній практиці, параноя часто розглядається не як окреме психічне порушення, а як симптом одного зі складних психічних захворювань, таких як біполярний розлад, параноїдальна шизофренія, розлад марення, ДКР, шизоафективний розлад, психотичний розлад, реактивний психоз, деактивний психоз.

    Прояв параноїдальної поведінки за наявності різних психічних захворювань у хворого говорить про те, що стан розвинувся в результаті складної взаємодії різних факторів. У такому разі параною необхідно розглядати не як відокремлену проблему, а як наслідок розвитку інших психофізіологічних проблем у пацієнта.

    Параноя від наркотиків

    Психоактивні наркотичні речовини можуть не тільки значно погіршувати фізичне здоров’я, а й викликати серйозні наслідки для психіки людини. Одним із частих наслідків вживання наркотиків є параноя, що супроводжується небезпечною для життя та здоров’я параноїдальною поведінкою. Найбільш поширеними речовинами, здатними викликати параною є: трава (марихуана), спайсиамфетамін (фен), солі та альфа ПВП.

    Наркотики змінюють хімічний баланс у мозку, що призводить до спотворення сприйняття реальності та посилення тривожних параноїдальних думок. Ці стани бувають дуже небезпечними. Наркоман у стані параної може відчувати суїцидальні думки, а також робити вкрай необдумані та небезпечні дії для себе та оточуючих.

    Параноя, спричинена наркотичними речовинами, буває тимчасовою або хронічною, залежно від типу та тривалості вживання речовини. Тимчасові параноїдальні стани можуть зникнути після припинення вживання наркотику (наприклад, параноя від трави, марихуани), інші перетікають у хронічний стан та спостерігаються постійно (наприклад, параноя від альфи ПВП).

    Гарантія анонімності
    Екстренна допомога 24/7
    Безкоштовна консультація

    Параноя від солі та мефу (мефедрону)

    Такі наркотичні речовини як сіль і мефедрон, мають особливо сильний вплив на психіку людини, викликаючи параною з гострими параноїдальними думками і поведінкою. Розглянемо докладніше:

    • Параноя від солі – супроводжується сильним почуттям переслідування та впевненості у тому, що наркомана оточують вороги. Цей стан часто доповнюється слуховими та зоровими галюцинаціями, що посилюють почуття страху та тривоги. Параноя від солі призводить до агресивної поведінки та втрати контролю за власними діями. Наркоман у цьому стані може бачити загрозу у звичайнісіньких і нешкідливих речах, тому важливо, якнайшвидше викликати швидку допомогу;
    • Параноя від мефа (мефедрону) – характеризується сильним почуттям ейфорії та підвищеної енергії. Часто наркоман відчуває, що його думки читають, здійснюють переслідування та хочуть вбити. Характерні панічні атаки, постійне почуття напруги та стресу, що призводить до розвитку стійкої параної.

    Сіль і мефедрон мають сильний вплив на швидкий розвиток параної з характерною параноїдальною поведінкою через їх потужний вплив на нейротрансмітери в мозку. Ці речовини викликають сильний викид допаміну та інших хімічних сполук, що призводять до спотворення сприйняття реальності та посилення тривожних та параноїдальних думок.

    Параноя при хронічному алкоголізмі

    Алкоголь при постійному вживанні не тільки руйнує фізичне здоров’я людини, але й серйозно впливає на психіку. І одним із наслідків хронічного вживання є алкогольна параноя, що супроводжується розвитком параноїдальних думок та маячних ідей, що істотно погіршують життя людини.

    Наркологи клініки «МЕДЛЮКС» у Києві зазначають, що алкогольна параноя, на відміну від наркотичної, розвивається поступово у міру прогресування алкоголізму. Початкові ознаки супроводжуються підвищеною тривожністю та підозрілістю, які поступово переростають у більш виражені параноїдальні стани. Чим довше людина вживає спиртне, тим вищий ризик розвитку тяжкої алкогольної параної з суїцидальними думками.

    Також у періоди активного вживання алкоголю та запоїв можуть відбуватися серйозні загострення параної, небезпечні для життя – хворого необхідно негайно виводити із запою вдома або в клініці, а також надавати психіатричну допомогу.

    Які виділяють стадії параної

    Параноя має стадійний розвиток, де з кожним етапом відбувається посилення симптоматичних проявів та загального психофізичного стану хворого. Розглянемо кожну стадію докладніше:

    Doctor of narcology
    Неясов Вадим Валерійович

    Нарколог, психотерапевт, психодрама терапевт, гіпнотерапевт. Головний лікар клініки

    1. Підготовча стадія – може тривати кілька місяців чи років, характеризується появою постійної легкої тривожності, перших ознак підозрілості та настороженості, відбувається поступова соціальна ізоляція;
    2. Маячна стадія – симптоматика стає більш вираженою, починають формуватися маячні ідеї та параноїдальні думки, що надають значний вплив на поведінку параноїка та сприйняття реальності. З’являються: марення переслідування, ідеї величі чи манії, нав’язливі думки про уявну загрозу, підвищується підозрілість до кола спілкування, посилюється соціальна ізоляція;
    3. Хронічна стадія – марення та параноїдальні думки стають стійкими. Параноя стає хронічною і важко піддається лікуванню. Характерними ознаками даної стадії є: сильне постійне відчуття тривоги і переслідування, галюцинації (зорові та слухові), агресивна та ворожа поведінка у відповідь на мінімальні подразники, практично повна ізоляція від суспільства.

    Розуміння стадій параної та їх ознак є важливим фактором для своєчасної діагностики та ефективного лікування даного психічного розладу. Якщо ви виявили характерні ознаки/симптоми параної у свого близького, негайно зверніться за консультацією психіатра.

    Маячня, переслідування та параноя

    В більшості випадків психіатричної практики, маячні ідеї добре оформлені у стані хворого. Параноїк приймає у свідомість конкретну аксіому, яка потребує будь-яких доказів і підтверджень. Він поступово, але незворотно переконує себе, що якась людина з її оточення або непов’язаний з ними об’єкт (спецслужби, держоргани, конкретні компанії тощо) мають негативні плани щодо нього, у тому числі із заподіянням прямої шкоди фізичному здоров’ю .

    Будь-яка дія, що здійснюється об’єктом марення і параноїдальних думок, ствердно інтерпретується як навмисні негативні дії, спрямовані проти хворого. При цьому параноя має сувору організацію та хибну логіку. Наприклад, якщо параноїк упевнений, що йому хоче завдати шкоди будь-яка особа, він не буде з нею спілкуватися, але переконуватиме всіх оточуючих, що ця особа завдає йому шкоди.

    Чим небезпечна параноя та наслідки прогресування

    Параноя, параноїдальні думки, ідеї та поведінка істотно погіршують якість життя хворого, а також призводять до негативних наслідків для його психічного та фізичного здоров’я. Основні наслідки параноїдального стану:

    1. Соціальна ізоляція – хворий стає самотнім, уникає будь-яких контактів, часто навіть із найближчими людьми;
    2. Погіршення психічного здоров’я – прогресуючий розвиток з часом призводить до тяжкого параноїдального психозу;
    3. Агресивна поведінка – призводить до серйозних конфліктів з оточуючими, хворий може завдати серйозної шкоди здоров’ю оточуючих;
    4. Погіршення фізичного здоров’я – перебування у постійному стресі, призводить до проблем із фізичним здоров’ям: порушенням роботи серцево-судинної системи, порушенням сну, апетиту з усіма наслідками;
    5. Проблеми на роботі – поступово втрачаються здібності до ведення професійної діяльності.

    Найважливішим і дуже небезпечним наслідком параноїдального стану є суїцидальні думки, які можуть перерости у дії. Тому дуже важливо своєчасно звернутися до профільного фахівця чи викликати психіатра додому.

    Виїзд на дім і трансфер
    Клініка високого рівня
    Кваліфіковані спеціалісти

    Діагностика та методи лікування параноїдальних думок

    Першим, що робить лікар психіатр при діагностиці параної – це збір анамнезу. Лікар розмовляє з хворим та його близькими, намагається визначити у якому віці з’явилися симптоми параної та як швидко прогресує порушення. Лікар досліджує особливості мислення пацієнта та виявляє першопричину розвитку параноїдального стану. Важливу роль діагностиці грає спостереження і психометричні тести.
    Лікування параної є комплексним. Класична схема лікування параноїдальних станів у клініці «МЕДЛЮКС» передбачає такі етапи:

    1. Медикаментозне лікування – призначаються антипсихотичні препарати, антидепресанти та анксіолітики;
    2. Психотерапевтичне лікування – може призначатися когнітивно-поведінкова, психоаналітична та групова терапія;
    3. Соціальна підтримка – найважливіший елемент лікування, який передбачає залучення сім’ї та друзів хворого. Близькі здатні надати потужну психологічну підтримку по всьому шляху лікування до одужання;
    4. Зміна життя – регулярні фізичні вправи, збалансоване харчування, техніки релаксації та медитації. Також важливою для ефективного лікування є повна відмова від шкідливих звичок.

    Діагностика та лікування параноїдальних думок вимагають комплексного підходу із залученням кваліфікованих лікарів. Своєчасна допомога та лікування, значно покращують прогноз для пацієнтів з параною!

    Picture of Автор </br> Кручковська Ірина Вікторівна
    Автор
    Кручковська Ірина Вікторівна

    Лікар психіатр вищої категорії, психотерапевт

    Контакты

    ул. Никольско-Ботаническая 6/8, г. Киев, Украина

    Консультация 24/7

      Контакти

      вул. Микільсько-Ботанічна 6/8, м. Київ, Україна

      Консультація 24/7

        Contact us

        st. Nikolsko-Botanicheskaya 6/8, Kyiv, Ukraine

        Consultation 24/7