Як відмовитися від вживання наркотиків?
Думаю, в сучасному світі немає людини, яка б не знала слово «наркотики». «Мій близький-наркоман». Від цієї фрази холоне в серці і руки опускаються від страху.
Так що ж таке наркоманія?
Наркоманія – це стан, що характеризується патологічним потягом до вживання наркотичних речовин, що супроводжується психічними, іноді і соматичними розладами. Це нам говорить Вікіпедія. Перекладаючи з медичної мови на людський – це залежність, хвороба, що має сильний потяг до певних речовин такої сили, людина з якою впоратись без сторонньої допомоги найчастіше не в змозі.
Наркоманія як діагноз вивчена вже дуже давно і ми добре знаємо і уявляємо її наслідки. Але скільки б зусиль і коштів ми не вкладали в вивчення цього захворювання, величезна роль залежить від бажання самої людини відмовитися від вживання цієї отрути.
Таким чином, лікування наркоманії починається з прийняття рішення пацієнта одужати.
Ознаки вживання наркотиків
Основною ознакою, за яким можна однозначно поставити діагноз синдрому залежності – є так званий абстинентний синдром, жаргонною мовою «ломка». Це загальна назва певних рис, що з’являються у пацієнта при повному припиненні прийому наркотиків.
Терміни виникнення симптомів абстиненції залежать від прийнятої речовини і зазвичай розвиваються поступово. Найчастіше через кілька годин після прийому останньої дози наркотику. Повна картина симптомів розгортається через 3-5 діб з наступним зникненням гострих симптомів, зазвичай через 8-10 днів, хоча психологічна залежність може зберігатися роками.
Вже через 6-8 годин після припинення регулярного прийому у хворого спостерігається тривога, слабкість, нездужання, дратівливість. До цього приєднуються позіхання, сльозотеча і нежить, свербіж у носі і закладеність носа, підвищена активність кишечника. Дуже часто близькі пацієнта через схожість симптомів помилково приймають ці ознаки за прояв ГРВІ та сумлінно лікують це захворювання.
Якщо наркозалежний не прийняв чергову дозу речовини, з’являється виражена пітливість, озноб, порушення сну, ломота в м’язах.
Після двох діб без наркотиків з’являються риси абстиненції, через яку її і прозвали “ломка”. Це постійні, виламуючі і викручуючі болі в м’язах рук, ніг, спини і навіть м’язів живота. Болі ці настільки виражені, що укупі з думками про наркотики пацієнти при цьому метушаться, стогнуть, не можуть знайти собі місця. Їх постійно переслідують думки, зосереджені тільки про отримання нової дози і про безнадійність їх стану.
На 3-4 добу настає пік синдромокомплекса, стан пацієнта значно погіршується. Підвищується артеріальний тиск, частішає серцебиття. Прогресують болі в животі з рідким стільцем і блювотою, температура підвищується до 38 градусів.
Після цього симптоми поступово йдуть, причому регрес ознак відбувається в зворотному порядку.
З якими проблемами стикається наркоман і його сім’я
«Всі сім’ї наркоманів нещасні однаково».
Наркоманія є соціальною патологією. Невблаганна статистика говорить, що сім’я наркомана грає роль не тільки у відмові останнього від вживання, а й у формуванні цієї згубної звички. Надмірна вседозволеність і потурання, як і, навпаки, жорсткі рамки в дитинстві частіше призводять до даної хвороби.
Ця звичка змінює соціальне становище людини і його поведінку. Останній стає егоїстичним, розважливим, егоцентричним і холодним. Наркозалежність руйнує найміцніші сімейні узи, спричиняє втрату друзів, довіри, роботи та навчання. Велику роль відіграють тут і матеріальні втрати, пов’язані з придбанням наркотичних речовин.
Протягом багатьох років родина наркозалежного проживає з ним всі етапи хвороби. Тому що, по суті, хворіє вся сім’я.
Як кинути наркотики?
Перш за все потрібно чітко усвідомити, що рішення про одужання і відмову від наркотиків має прийняти сам пацієнт. Тільки добровільне і усвідомлене рішення про відмову від наркотиків – запорука успіху та надії.
При цьому, провідну роль відіграє підтримка і участь сім’ї.
Для повного позбавлення від фізичної та психологічної потреби в наркотиках існують ряд методів в рамках доказової медицини.
Загальний сенс медикаментозного лікування зводиться до поступового зменшення доз препаратів з подальшою відмовою від останніх.
Значну роль в лікуванні відіграє психологічний компонент терапії. Обов’язкова консультація психіатра з подальшим наглядом і корекцією лікування. Ефективним засобом вважається когнітивно-поведінкова терапія. Цей метод допомагає усвідомлювати наркозалежним ситуації, які призводять до вживання наркотиків і вчать уникати таких обставин в подальшому. Розробляє нові звички і моделі поведінки, змінюють переконання, які можуть провокувати потяг.
Терапія допомагає змінити ставлення до себе, свого майбутнього, знову показати цінність сімейних уз і важливість підтримки близьких.
Наркозалежність – це не просто хвороба. Це проблема цілого суспільства як цілого; дорога, що веде в нікуди; руйнування інтелекту; розпад не тільки тіла, а й душі …
Як і будь-яку хворобу, її можна і потрібно своєчасно лікувати, розуміючи, що процес одужання швидким не буде. Але мета виправдає очікування і надії. Адже нагородою буде врятоване життя.